Спосіб виробництва пектиновмісного харчового продукта із яблучної сировини

1. Спосіб виробництва пектиновмісного харчового продукту із яблучної сировини, який містить подачу вихідних компонентів, подрібнення, дозу 34170 Поставлена задача вирішується тим, що спосіб виробництва пектиновмісного харчового продукту із яблучної сировини, який містить подачу вихідних компонентів, подрібнення, дозування, сушіння, відсіювання і пакування, згідно з винаходом, здійснюють так, що яблучну сировину, після подрібнення, піддають пресуванню, відділяють сік, а утворений шрот оброблюють 1,3-1,7-процентним розчином лимонної кислоти із розрахунку 0,9-1,1 літра на 100 кг маси. При цьому сушіння шроту здійснюють при температурі 50-90°С до вологості не вище 10%, а готовий продукт подрібнюють і відсіюють до фракції його часток 0,2±0,03 мм. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю суттєвих ознак заявлюваного винаходу і технічним результатом, що досягається, забезпечується таким. Пресування яблучної сировини дозволяє відділити від нього сік і отримати шрот з високим складом пектину. Обробка подрібненого шроту 1,3-1,7-процентним розчином лимонної кислоти із розрахунку 0,9-1,1 літра на 100 кг маси і наступне сушіння, практично реалізують процес "сухого гідролізу" клітковини яблучного шроту і отримання пектину у комплексі з природно-збалансованими мікроелементами та вітамінами яблучної сировини. При цьому, як показали досліди, в кінцевому продукті міститься 15-25% натурального високоетерифіцированого яблучного пектину, який має ступінь етерифікації, оптимізований таким чином, що, з одного боку, він забезпечує максимальну здібність до зв'язування іонів металів, а з іншого не впливає на активність пектину, що забезпечує іонне зв'язування або комплексоутворення важких металів та їх радіонуклідів. Клітковина яблучного шроту разом з пектиновою фракцією утворюють сприятливі умови для розмноження кишкової флори. У результаті цього виникають рівномірні зони з високою концентрацією необхідної кишкової флори. Мікроорганізми частково гідролізують пектинові речовини з утворенням галактуранової кислоти, яка ресорбується у кишечнику. Остання з'являється тим активним поєднанням, яке розчинює ресорбуючі і акумулюючі в організмі, наприклад у кістках, важкі метали і наступним їх виділенням з сечею. Крім цього, підвищуються і органолептичні показники кінцевого продукту, який придбає аромат яблучного і цитрусового запахів. Спосіб виробництва пектиновмісного харчового продукту із яблучної сировини здійснюють наступним чином. Вихідні компоненти у вигляді яблучної сировини (культурних і дикорослих сортів яблук) надходять на подрібнення. Потім, після подрібнення, мезгу, яка утворилася, подають до пресу і піддають пресуванню, відділяючи при цьому сік. Останній направляють на суміжне виробництво. Після припинення виділення соку, знімають тиск на пресі і отриманий шрот надходить у накопичену ємність, У ній виробляють його вагове дозування (зваження) і подають масу на подрібнення. Отриману однорідну масу шроту направляють у резервуар - накопичувач, у якому його обробляють 1,31,7-процентним розчином лимонної кислоти з розрахунку 0,9-1,1 літра на 100 кг маси. Оброблений таким чином шрот надходить на сушіння, яке здійснюють при температурі 50-90°С до кінцевої його вологості не вище 10% У процесі нагрівання і видалення вологи практичне реалізується процес "сухого гідролізу" клітковини яблучного шроту і отримання пектину у комплексі з природно збалансованими мікроелементами і вітамінами яблучної сировини. Висушений, таким чином, шрот подрібнюють на дробарці і відсіюють до фракції його часток, рівних 0,2±0,03 мм, отриманий готовий продукт, у вигляді пектиновмісного порошку, фасують за вагою і пакують у поліетиленові або у паперові мішки. Дослідні роботи показали оптимальність режимів роботи при використанні способу виробництва пектиновмісного харчового продукту із яблучної сировини. Приклад Яблука культурних сортів після промивання і виділення механічних домішок подавали на подрібнення у дробарку. Мезгу, яка утворилася, направляли на прес типу РМ 9. У пресі створювали робочий тиск 50-150 кг/см2 і протягом 20±5 хвилин віджимали сік, який збирали і передавали на суміжне виробництво. Після припинення виділення соку, тиск на пресі знімали, а вологий шрот завантажували у накопичену ємкість і визначали його масу зважуванням, яка складала 1281 кг. Потім порціями по 350 кг, у вигляді спресованих брикетів, шрот подавали на лопатевий млин, де його подрібнювали до однорідної маси. Останню направляли в резервуар-накопичувач, де із пульверизатора її оброблювали 1,5% розчином лимонної кислоти із розрахунку 1 літра розчину на 100 кг сирої маси. Оброблений шрот клали потім на стрічки конвеєрного сушіння і процес сушіння вели при температурі від 50 до 900оС. У цей період реалізовувався процес "сухого гідролізу" клітковини яблучного шроту і отримання пектину у комплексі з природно збалансованими мікроелементами і вітамінами. Висушений шрот подрібнювали на дробарці типу ГФ 14. Подрібнений шрот відсівали до фракції часток 0,2±003 мм і збирали у приймальну ємкість, після чого зважували і передавали на фасування і пакування. Пектиновмісний порошок фасують по 25 кг у поліетиленові мішки і по 1 кг у пакунки із поліетилену для лікарських засобів. Спосіб виробництва пектиновмісного харчового продукту із яблучної сировини спрощує технологічний процес, здешевлює його і підвищує якість кінцевого продукту. 2 34170 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 3